Літературознавець М.Зеров писав про письменника: "Квітка - друга велика, поряд з Котляревським, постать в українській літературі 20-40рр. XIX віку, творець Української повісті- психологічної,витриманої в сентиментальних тонах, і жанрово-анекдотичної, де він талановито дотримується лінії народного гумору".
Григорій Квітка створив нову українську прозу, розвинувши в ній тенденції сентименталізму, а також і гумору.
До сентиментально-психологічних повістей належить "Маруся", "Сердешна Оксана", "Добре роби, добре й буде", "Божі діти". У другу групу входять "Конотопська відьма", "Підбрехач", "От тобі й скарб".
Проза Квітки-Основ'яненка пройнята духом побожності, християнської покори перед Божею волею.
У повісті "Сердешна Оксана", як і в "Щирій любові", письменник звертається до теми кохання. Тут виступає сільська дівчина, яку звабив москаль-капітан. Доля Оксани майже однакова з долею Шевченкової Катерини. Не зуміла спинити мати Оксану, коли вона захопилась "москалем". Народився в дівчини хлопчик-байстрюк. Коли він підріс, то ненароком зустрівся з батьком, і той дав йому гроші, які Оксана викинула через вікно.
Грицько Основ'яненко ввів у плетиво своєї оповіді образ сільського парубка Петра, який одружився із зведеною Оксаною. Людина з народу, він мав набагато більше душевної щедрості, мудрості, милосердя і справжньої любові. Моральну вищість простих людей в Україні письменник підкреслював завжди.
Найсуттєвіші риси українського національного буття розкривається у повісті "Маруся". Автор роздумує над людською долею і Промислом Божим; розповідь розпочинається і переривається дидактичними і насамперед релігійними роздумами і зверненнями. Її і сьогодні зараховують до найкращих творів української літератури як через свій морально-етичний пафос, так і через багатство етнографічного матеріалу.
Найхарактернішим твором, що належить до другої групи, є повість "Конотопська відьма". Квітка-Основ'яненко досяг у ній високого рівня мистецької майстерності, яка виражається в тому, що різні стильві струмені органічно взаємовідображаються і зливаються в одному річищі. Вона особлива своєю химерністю, що йде від бароко, свроєрідною бурлескністю, елементами сатири і гротексу, химерним поєднанням реалістичності і фантастики.
Г. Квітка-Основ'яненко, письменник дуже широкого мистецького діапазону. Він творчо переробив і поставив на небувалу висоту традиції "химерного" мистецтва слова. Був поетом душі свого народу, глибинно ввібравши у свою творчість його пісні, думи, звичаї.
Категорія:
