Благословлять весілля так само, як у молодої. Коли молодий цілує рідних і гостей після благословення, в цей час бояри (можуть і свахи) співають.
Мелодія №1
Весіллє сі зачинає в пана молодого,
А ми собі заспіваймо - ми родина його.
Ой з-за гори високої ясний місяць сяє,
А Іванко молоденький сивим конем грає.
Ой грас він кониченьком, грає-виграває,
А на його правій руці злотний перстень сяє.
Куда ж ти ся, Іваночку, збираєш, збираєш,
Що ти свого сив-коника сідлаєш, сідлаєш?
Збираюся, моя нене, в далеку чужину,
Та й по свою любу-милу молоду дружину.
Різні співанки-коломийки до благословенного танцю.
Ой по горі, по долині пшениченька сходит,
А молодий із сестричков у танчику ходит.
Ой по горі, по долині пшеничка родила,
А сестричка із братчиком в танчику ходила.
Ой у горах сніги впали, а я в капелюсі,
А хто буде батсрував, як я оженюсі?
Оженюсі, моя мамко, оженю, оженю,
Таке собі дівча возьму - сховаю в кишеню
Ой женила мене мамка, женила, женила,
Що на мені яворові вила поломила.
Якби були яворові, то би сі ламали,
А то були ясенові, лиш сі вігинали.
Порадьте ми, люди добрі, що мені робити,
Є у мене три крейцарі, хочу сі женити.
Один дам на вино, другий на горівку,
А третій дам тому ґазді, що даст за ня дівку.
Хотів би-м сі оженити, хтів би-м жінку мати,
Прийде зима, сіна нема - нічим годувати.
Я я хлопець молоденький лише до розбою,
А як вийду на вулицю гусіти сі бою.
А я хлопець молоденький на біду вродивсі,
Кінь вороний, я молодий, а ще не женивсі.
Кінь вороний, я молодий я ще не гадаю,
Ще молоді літа маю, ще си погуляю.
Ще молоді літа маю, ще си погуляю,
А як тота рибка-щипка у тихім Дунаю.
А як тота рибка-щипка у тихій водици,
А я хлопець молоденький лиш за молодицев.
Молодиці - як зірниці, дівчьита - як сонце.
Не одна ми нічка пішла попід їх віконце.
Мелодія № 2
Ой за горою, за високою ясний місяць сіяє,
А за другою, ще за вищою Іванко конем грає.
В нього на пальці, на перстенному злотий перстень сіяє,
Купуют в него, торгуют в него свашеньки молодії:
- Ти нам го продай, а хоч, то й так дай перстенець золотенький.
- Я не продаю і так не даю - Галинці подарую.
Після благословенного танцю староста традиційно благословить іти до молодої Всі виходять на подвір 'я, староста попереду, за ним молодий з дружбами, за ними бояри й інші гості. За старостою сестра молодого чи інша дівчина чи хлопець несе на вишитому рушнику вінок і фату до молодої Мама обходить три рази всіх, хто йде з молодші, обсипає їх житом-пшенщею і кропить свяченою водою.
Свахи співають.
Мелодія № 3
Ходить матінка, ходить (2) свяченов водов кропить Та й житом обсипає, в дорогу посилає.
Ой дай же нам, Боженьку, щасливу доріженьку, Щоби ми не зблудили, віночок не згубили.
Так співають тричі. Дорогою бояри співають або коломийок, або весшьних пісень.
Мелодія № 4
Ой любив я дівчиноньку, а дівчина мене,
Не хотіли старі дати дівчину за мене.
Старий хотів, старий хотів, стара не хотіла,
Лиш сиділа на запічку та й все воркотіла.
Лиш сиділа на запічку та й все воркотіла,
Старий стару макогоном, а вна полетіла.
Старий стару макогоном, а вна полетіла,
Бідна моя головонько, де сі стара діла?
Чи чули-сте, люди добрі, що робит горівка?
Я обіймив суху вербу, думав, що то дівка.
Ой люблю ті, моя мила, люблю тебе, люблю,
Своє житє за тя не дам, душу не загублю.
Своє житє за ті не дам, за якусь дурницю,
Сам не знаю, чи за дівку, чи за молодицю.
Ой кивала молодиці пальчиком на мене:
- Прийди, прийди, жвавий хлопче, звечора до мене.
Прийди, прийди, жвавий хлопче, прийди на годину,
А я свого старенького пішлю по калину.
Ой послала старенького калину ламати,
Взяла хлопця за рученьку та й ввела до хати.
- Кажи, хлопче, кажи, хлопче, що тобі солодше:
Ой чи медок, чи горівка, чи хороша дівка?
- Солодкий мід, солодкий мід, солодка горівка,
Найсолодша та дівчина з чорними очима.
Найсолодша та дівчина з чорними очима,
Я горівку не вмів пити, вна мене навчила.
Я горівку не вмів пити, ні люльку курити,
А вна мене научила по ночіх ходити.
Я по ночіх та й не ходжу, лиш така вимівка,
Чужий віник не вигідний, не то - чужа жінка.
Ой дівчино, дівчинонько, забавила-с мене,
Стоят коні на ремене, чекают на мене.
Стоят коні на ремене, стоят коні лисі,
Зарубана доріженька до мої Марисі.
А хто її зарубав? Марисина мати,
Аби не йти до Марисі нічку ночувати.
Одну нічку ночувала, а другу не спала,
Третю нічку в кватиречку любка візирала.
Візирала, візирала, чи нема там кого,
Би,оби-с мене не зрадила хлопця молодого.
- А як тебе не зрадити, ти по ночах ходиш,
Скаржут ми сі молодиці, що їм шкоду робиш.
- А як мені не ходити, шкоди не робити,
Було мене, моя мамко, в сім рік оженити.
- А я тобі, мій синочку, та й не боронила,
Було ти сі оженити, лише-м тя вродила.
Мелодія № 5
Ой стояла Галиночка під хатнім острішком
Та й дурила парубочків волоським горішком.
А котрий же парубочок горіх перекусит,
То той мене парубочок посватати мусит.
Ой летіли голубочки, летіли, летіли
Та й в нашої Галиночки на подвір'ї сіли.
Всі голуби білі, білі, а оден сивенький,
Той сивенький щонайкращий то є мій миленький.
А у моїм городчику васильок татарський,
Хоч мій милий небагатий, але господарський.
Моє личко не є файне, та най собі буде,
Ніхто красу на тарели краяти не буде.
Молодий з боярами прийшли до молодої.
Не плач, не плач, дівчинонько, та й не віддавайсі.
А як мені не шуміти, такій зелененькій,
А як мені не плакати, такій молоденькій?
А як мені не шуміти, коли вітер віє,
А як мені не плакати, само серце ниє.
Була би-м сі молоденька ще не віддавала,
Якби мені сусідонька літ не рахувала.
Одна каже, що вже тридцять, друга каже: двадцять,
А то мені молоденькій лише вісімнадцять.
Пішла би я шмаття прати - не маю пранника,
Рахують ми люди роки, що росту велика.
Рахують ми люди роки, а я не журюсі,
Не залишив мене Господь, і я відцаюсі.
Нащо мене віддасте, мої рідні браті,
Та чи я вам, молоденька, надоїла в хаті?
Чи вам хліба переїла, води перепила,
Не дайте ня, рідні браті, най би-м вам робила.
Нащо мене віддаєте, мої рідні сестри,
Хто вам буде щонеділі русу косу плести?
Мелодія № 6
Грайте, музики, так, як виграли,
Ми вже Галиночку до слюбу убрали. (2)
Убрали, убрали ще й будем співати,
Молодих до шлюбу будем виряджати.
Молода пришиває молодому квітку, а дружки - дружба» та боярам. Староста благословить іти до шлюбу. Коли йде благословення, всі стають обличчям до образів. Всі виходять надвір, мама ходить і кропить свяченою водою.
Свахи співають.
Мелодія № 7
Ходить матінка, ходить, (2) свяченов водов кропить
На щасливу дорогу та й до Божого дому, (тричі)
Категорія:
