ГАРБУЗ

=) РІДНЕ - МОДНЕ!

Статті

«Скованные одной цепью…»

Птн, 05/15/2009 - 13:10 -- Будячок

Увесь квітень не втомлювалася радіти за росіян. Який потік інформації про декларування доходів топ-чиновниками! Соцопитування (найбільше громадян Росії цікавлять доходи Путіна і Жириновського), особистий приклад президента Медведєва, котрий опублікував декларацію свою і членів родини, хоча відповідний закон набере чинності тільки 2010 року, критика експертів половинчастості антикорупційного пакета законів. Одне слово, бурхлива публічна дискусія, вал інформації із сумами, гектарами, квадратними метрами житла та кубічними сантиметрами двигунів особистих членовозів, на сайті Кремля - таблиця про доходи членів уряду, їхніх дружин і неповнолітніх дітей. І суворий такий президент: «Відмова надавати інформацію про доходи має тягти за собою звільнення зі служби».

Але ще цікавіше в Киргизії. Там держчиновники тепер повинні внести в декларацію не лише дані про доходи, вклади, рухоме і нерухоме майно, а й твори мистецтва, антикваріат і навіть про худобу. У декларації держчиновники Киргизії також зобов'язані вказати відомості про доходи своїх близьких родичів: чоловіків/дружин, дітей, батьків, усиновителів, усиновлених, повнорідних і не повнорідних братів і сестер, дідусів, бабусь і онуків. Круто, правда ж?

Зелені свята Трійця - 7 червня

Срд, 05/13/2009 - 12:08 -- Будячок

Ой, земле, радістю умийся -Прийшла до нас Зелена Трійця!

Нехай Господь нам душу гріє, А поле житом зеленіє!

М.Пономаренко.

Празник Трійці, після Різдва та Великодня, - одне з найшанованіших свят в Україні. Його ще називають П'ятдесятницею, адже Трійця відзна­чається на 50-й день після Пасхи. Назва «Зе­лені свята» дуже стародавня, в їх основі ле­жить куль дерева, культ квітів. З святами пов'я­зані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї.

Останню суботу перед Трійцею називають «зе­леною» або «клечальною». Цього ранку дів­чата, діти та молодиці йшли в гаї, на луки збирати зілля: чебрець, полин, любисток, васильки, материнку, м'яту, а ввечері квітчали хати гіллям клена, липи, ясена. На зелені свята мали бути замайовані хата, кожний куточок подвір'я, стайні, обори, пасіка, ворота. Долівку в хаті встеляли чебрецем, полином, лепехою, букети з чебрецю, м'яти, волошок ставили на підвіконні, за ікони клали також квіти, навіть попід стріху на дворі застромлювали лепеху, папороть, клечання. Селяни вірили, що в клечанні ховаються душі померлих родичів, що були вони святими, тому вбирали оселю і подвір'я і цим самим освячували своє обійстя, очищали його від усіх злих сил. Троїцьку кле­чальну зелень зберігали й згодом використо­вували для приготування лікувального купелю.

Нате вам новонароджене, а нам принесіть хрещене. Хрестини

Втр, 05/05/2009 - 01:48 -- Будячок

У житті людей є події, що мають велике значення - це народження, весілля та похо­рони. Ці ритуали супроводжуються спіль­ними трапезами, велике символічне наван­таження несе тут обрядова їжа, дуже цікавими були народні звичаї та вірування, відгомін яких простежується і нині під час цих подій. Згадаємо, насамперед, про родильні обряди (давні і нинішні), може, знадобляться вони тим, хто вже приготувався стати батьками, і тим, хто ще тільки мріє прикликати колись лелеку.

Поява кожного нового члена в сім'ї була великою і радісною подією. Тільки ж на матір і дитину, слабких у той час і безпомічних, чекало немало небезпек від злих сил та людей. Тому треба було їх належно захистити, і робила це колись баба-повитуха, яку запрошував сам батько і неодмінно з хлібом. Повитуха була однією з найшановніших осіб у селі. Вона уособлювала народну мудрість, практичний лікувально-знахарський досвід. Від її вміння, як тепер від уміння акушера, залежало успішне завершення пологів. Для сім'ї баба ставала своєю, їй належала головна роль у виконанні обрядів, пов'язаних із народженням дитини, з хатнім святкуванням народження, хрестин, пострижин.

День «трудящіх» чи День ледачих?

Птн, 05/01/2009 - 03:49 -- Будячок

Сьогодні майже по всіх містах України відзначають так зване свято трудящих і весни. Чи справді воно так? Спробуємо розібратись звідки взялось це свято і чи актуальне воно зараз.

У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робітників Чикаго, ухвалив рішення щодо проведенні 1 травня щорічних демонстрацій. Уперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції й деяких інших країн.

Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Це свято відзначається в 66 державах світу.

І поки не скорене слово – надія на волю жива

Втр, 04/28/2009 - 02:33 -- Будячок

Чого людині треба?

Не заздрощів, не лжі.

Землі для рук, а неба -

Для духу, для душі.

(Ротач)

Чи можна бути людиною, зрікшись свого коріння, не знаючи, хто ми і звідки, і який наш вік на цій землі? Чи маємо право казати, що відроджуємось у власній

державі, коли зневажаємо рідну мову і культуру?

Історія, мабуть, не пам'ятає цілеспрямованішого геноциду, ніж той, який здійснювали у XX столітті сталінські яничари в Україні, але ми з вами є свідками того, що ні мови нашої, ні пісні, ні інших пронесених у серці духовних оберегів свого народу Україна не втратила. Так само не могла втратити у ті глибокі істо­ричні часи, коли по території нашого краю перекочовували різні орди.

Вклоняймося матері щодня!

Нед, 04/26/2009 - 09:19 -- Будячок

10 травня День Матері

Матері не вмирають.

Матері не сплять.

День і ніч матері в ізголів 'ях

Над нашим сумлінням,

Над мислями й долями,

Над тривогами нашими,

Нашими болями!

Р.Лубківський

Сьогодні я запрошую всіх чита­чів на тиху розмову про найсвятіше - Матір.

Мама. Матуся. Материнство. Усе найрідніше, наймиліше, най­дорожче увібрали в себе ці сонячні слова. Задовго до народження ди­тини і до останньої хвилини свого життя серце матері віддане дітям, сповнене турбот про доню чи си­на, навіть коли вони вже дорослі, мають свої сім'ї. Чи не тому матері не мають віку?

Так уже ведеться, коли буяє квіт і навколо пахне молодою зеленню, світ складає Молитву Матері. Через роки і відстані бачу маму насамперед над колискою. Над продовженням роду свого.

Великодні оповідання, вірші та легенди

Срд, 04/22/2009 - 12:23 -- Будячок

НАЙКРАЩА ПИСАНКА

Великоднє оповідання

У сінях стояла велика миска із яєчками.

- Нас усіх з'їдять люди,- басом сказало найбільше яєчко.

- І це добре,- обізвалися інші,- люди матимуть із нас користь.

- Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я - найбільше! - не вгавало велике яєчко.

Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислу­халося до розмови.

- А тебе, найменше,- знову обізвалося басом найбільше яєчко,- тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!..

Ігри з крашанками

Срд, 04/22/2009 - 12:16 -- Будячок

Вказівки до проведення: в цих іграх юнацтву необхідно виявити спритність, вправ­ність. Що старші діти, то більш складні варіанти можна їм запропонувати. В ці ігри можна грати й удвох, однак з більшою кількістю учасників вони прохо­дять цікавіше.

Варіант 1

Діти розкладають на столі принесені яйця і закривають їх шапками. На сто­лі також лежать шапки, під якими нічого немає. Потім шапки рухають по столу. Один із учасників гри в цей час перебуває поза кімнатою. Його викликають і питають, під якою шапкою яйця. Ведучий піднімає шапку і, якщо там є кра­шанки, гравець забирає їх собі. Гра триває доти, аж поки всі крашанки не розберуть. Кому пощастить, той додому цілу шапку яєць понесе.

Варіант 2

Одне з найбільших див

Втр, 04/21/2009 - 20:29 -- Будячок

Свято Пасхи, Великодня в Україні немож­ливо уявити без писанок і крашанок. Вони - обов'язковий атрибут великоднього кошика, прикраси оселі, чудовий подарунок і просто декоративні витвори, якими можна безконеч­но милуватися.

Українські писанки - це шедеври мініатюр­ного живопису, це, передусім, твори мистец­тва, а не предмет повсякденного побуту. І пер­ше визнання цього унікального українського мистецтва прийшло від визначного україн­ського антрополога Федора Вовка на III Ар­хеологічному з'їзді у Києві в 1874 році. У своїй доповіді він звернув увагу на важливе значення писанкових узорів при вивченні ук­раїнського народного орнаменту. Цікавила­ся писанками Олена Пчілка - мати Лесі Ук­раїнки. Вона зібрала цілу колекцію і в аль­бомі "Український народний орнамент" (1876 р.) підкреслила витонченість рослинного орнамен­ту. Це була праця про писанки Волині.

Великодня мозаїка подільського села

Птн, 04/03/2009 - 19:23 -- Будячок

Сповнена Любові

Гаївок хородова казка,

І сяють в кошиках вербових

Свячені писанки і паска.

Всі славлять чудо із чудес:

Христос Воскрес!

Великдень - свято велике і радісне... Радісне, бо для всіх - для старих бабусі і дідуся і молодих господарів, для юних, і навіть для тих малих діточок, котрих щасливі матері тримають на руках...

Великдень - бо Великий День весняного оновлення природи. Великдень - бо воскрес із мертвих Ісус Христос. Свято, яке очищає "од всякої скверни " людські душі Велике свято! Бо аж три дні лунають гаївки і веснянки, переплетені із молодіжними іграми та розвагами.

Не знаю, як для кого, а для нас, сільських дітей, більш радісних, більш очікуваних свят не було. Причому вабили, притягували до себе якимсь невидимим духовним магнітом не тільки самі свята, а й підготовка до них, що починалась заздалегідь. У пам'яті моїй збереглися теплі спогади, і хоч минуло чимало літ, а вони живуть у серці, як найкращі скарби мого життя.

У селах колись була така традиція, що на Великдень діти, підлітки, хлопці й дівчата виходили обов'язково у новому одязі. Кравці, шевці працювали вдень і вночі, бо кожний хотів і просив щось пошити до свята.

Сторінки

Підписатися на Статті

Опитування

Подобається оновлений сайт?

Лічильники