Народні звичаї
Українські народні звичаї беруть свій початок ще з язичницьких часів. Впродовж століть вони зливались з християнськими обрядами та звичаями й стали одним цілим. Упродовж життя вони супроводжували українців від самого народження і аж до смерті.
Деякі обряди перетворювалися в цілі вистави. Як народжувалась дитина – це було великим святом у родині. В народі говорили: «хата з дітьми - базар, а без них цвинтар». Одразу ж дитину потрібно похрестити, а особливо швидко якщо дитина була хвора, або ж квола. Запрошувалися баба-повитуха, куми, потім вся родина приходила на гостину. Один з найважливіших обрядів в житті – весілля, супроводжувався не тільки обрядами, а й танцями, музикою, в ті часи це була єдина розвага.
