Козак без люльки, як без коня
Що таке люлька для козака? Люлька була оберегом, талісманом: вона зігрівала, у буквальному значенні цього слова, в походах; в ідвертала увагу від тяжких думок, навіювала приємні спогади. "Запалимо, браття, люльки, щоб дома не журилися", - зітхали ті, що були далеко від дому, на чужині. Розповідають, що тютюн та люльку придумав не хто інший, як сам чорт, щоб самітник, який мешкав у степу, не накоїв з нудьги і туги чогось злого.
"Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не вартий і собаки", - жартували з нудьгарів, які не переносили тютюнового диму і блукали подалі від курців. "Без люльки, як без жінки", -зітхали завзяті "люлькарі". Були серед козаків і такі, які заради доброї затяжки могли знехтувати і сім'єю. Якщо сам Сагайдачний "поміняв жінку на тютюн та люльку, необачний", то що казати про рядових козаків. Пригадуєте пісню "Ой; на горі та женці жнуть": "Мені з жінкою не возиться; а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться.