Появі на гетьманстві Кирила Розумовського передувала романтична історія одруження його брата Олексія. А все почалося так. Жила в селі Лемеші на Чернігівщині звичайна козацька родина. І був у тій родині хлопець з незвичайним голосом та великими музикальними здібностями. Якось по тих краях їздила депутація з Петербурга, що відбирала співаків для царського хору. Так і з’явився в столиці імперії лемешівський хлопець Олексій Розум. А там його запримітила велика княгиня Єлизавета й одразу ж палко закохалася. За свідченням сучасників, він вирізнявся серед усіх неймовірною вродою. Єлизавету не зупинила нерівність становища: вона — одна з найголовніших осіб при царському дворі, майбутня імператриця, він — навіть не дворянин. Потай од усіх велика княгиня обвінчалася з Олексієм Розумом. 1741 року після перевороту Єлизавета стала повновладною правителькою Росії. Тепер вона вже не приховувала свій шлюб. Рука імператриці піднесла Олексія Розума над усім придворним оточенням на недосяжну височінь. Він — фельдмаршал, граф Розумовський...
Нова імператриця засвідчила свою прихильність до батьківщини свого чоловіка. Вона відвідала Київ, оглянула святі місця в Лаврі й була зворушена тим, як радо зустрічав її український люд. Єлизавета пообіцяла українській старшині повернути всі її права, відновити в Україні гетьманство.
Молодший брат Олексія Кирило вже з п’ятнадцяти літ був посланий на навчання за кордон. Він слухав лекції в Німеччині, Франції, Італії. Повернувся до Петербурга справді освіченою людиною. Його було призначено президентом Академії наук. Як пишуть історики, обидва Розумовські відзначалися скромною і спокійною вдачею. Несподівано високе становище в імперії не запаморочило їм голови, вони не стали пихатими і чванькуватими вельможами, як це часто бувало з людьми після такого злету. Саме Кирила Розумовського й готувала Єлизавета на гетьмана України. І ось у місто Глухів прийшло справжнє свято. Там в урочистій обстановці обирався гетьман. Сотня гармат салютувала на честь Кирила Розумовського, стріляли з рушниць козаки, вітаючи проголошення правителем України брата царициного чоловіка.
За Єлизаветиних часів становище української людності справді змінилося на краще. З краю виведено царські війська, скасовано владу російських урядників, поновлювалось самоврядування. Гетьман мав помітну вагу й у всій Російській імперії, бо спеціальним указом цариці його порівняли в правах із фельдмаршалами.
Кирило Розумовський жив здебільшого в Петербурзі, однак активно клопотався справами рідного краю. Він запланував перенести гетьманську резиденцію з Глухова до Батурина, вщент зруйнованого Петром І, збираючись відродити місто, дати йому друге життя. В Батурині ж планував Розумовський заснувати перший український університет. Але перебувати на гетьманстві йому лишилося зовсім мало часу.
1761 року імператриця Єлизавета несподівано померла. Після неї престол ненадовго посів її небіж Петро III, який зовсім не втручався в українські справи. Але наприкінці липня 1762 року його дружина Катерина II з допомогою армійських офіцерів і того ж Кирила Розумовського здійснила державний переворот. Не знав гетьман, чим обернеться для України царювання цієї свавільної, розбещеної і жорстокої жінки. Її владну руку швидко відчули козацька старшина і сам Розумовський...
